Ласкаво просимо на наш сайт
Насправді ми усі живемо в прекрасному Всесвіті в оточенні дивовижної природи та неймовірних істот, яке би могло стати ідеальним та чудовим місцем. На жаль, цю ідилію руйнують жадібність, державні системи, гордість, байдужість , безсердечність, гроші та жага влади. Саме ця зараза нашого світу призводить до бідності, нерівності, розколу та нещастя. Розуміючи це, грунтуючись на нашому привілейованому становищі, що нам пощастило жити в стабільній країні та мати можливість заробляти достатньо грошей для безбідного життя – ми вирішили заснувати благодійну організацію в Україні (тому що я родом з України) , щоб повернути щось добре і світле Всесвіту. Оскільки ми не можемо допомогти всім, ми повинні були вибрати, кого ми будемо підтримувати. Це найбільш вразливі та беззахисні істоти, яким ми вирішили допомогати : тварини та діти з дитячіх будинків. Наша некомерційна благодійна організація «Фрося» працює та фінансується повністю з наших приватних грошей . Ми не приймаємо донати від людей, тому ми самі вирішуемо де і кому допомогти , як підсказує сердце.
Ми хочемо показати світові, що можна просто робити добрі справи, не чекаючи від цього вигоди .
Хоча певна вигода є — це бачити радість тих, кому ми допомагаємо, і це безцінно. Ми цим надихаємося.
Ми впевненні, що якщо кожна людина буде відноситись до Всесвіту і того, що нас оточує з добром , не буде знущатися над людьми і тваринами ,то добро буде передаватися по ланцюжку далі . Тому що Добро породжує Добро. А Зло породжує Зло.
Добро врятує Світ.
Як виникла ідея створення організації “Фрося“. Я народилася у місті Кривому Розі, що на вулиці 20 партз’їзду. Потім життя склалося так, що я переїхала жити до Швейцарії. Любов до тварин у мене з’явилася в дитинстві, бо вони найбеззахисніші та довірливіші. У мене була мрія відкрити притулок для тварин у місті, в якому я народилася. Побачивши, як до тварин ставляться у Швейцарії, мені захотілося надати нашим українським чотирилапим гідні умови. Але процес відкриття затягнувся на кілька років — паперова тяганина. А мені хотілося щось робити і не чекати.
І одного дня мені захотілося облагородити дитячий майданчик у будинку, де живе мій брат, бо приїжджаючи в Україну в мене перед очима був цей сумний майданчик. Так розпочався наш етап будівництва iгрових майданчиків і так з’явився дитячий майданчик «Цуценя», що знаходиться в мiстi Кривому Розi . А на вхідний арцi красувалася фотографія нашого улюбленого песика Фросі, на честь якого названо організацію і яка теж народилася в місті Кривому Розі . Я її перевезла жити до Швейцарії.
Емоції від того, як раділи діти каруселям та піску під ногами – були невимовні. Я надіслала фото та відео своєму чоловікові до Швейцарії. I , він менi зiзнався, що зрозумів, що, дарувати щось просто так , людям, яких він навiть не знає – що це наповнює його радістю .
Скильки себе пам’ятаю , мені завжди подобалося щось переробляти зі старого на нове й гарне. І закінчивши майданчик «Цуценя» мені захотілося ще щось побудувати. Я почала шукати дитячі заклади, де був би потрібен ремонт усередені приміщення, чи новий майданчик. Так я взнала про будинок , для дітей із обмеженими можливостями. Їм був дуже потрібен майданчик, на якому можна пересуватися – і на візках , і де буде альтанка , під якою можна буде сховатися від дощу і сонця, грати в ігри та займатися цікавими справами.
Ну а наступний майданчик , ми шукали, як то кажуть, куди Бог пошле. Я набрала в Google адреси дитячих будинків у Кривому Розі . Так ми опинилися в будинку Малюка, де мешкають діти від народження до 4 років , у яких нема батьків , або вони позбавлені батьківських прав .
